Моє безсмертя грається в піску, будує замки.
Над ним – бездонне небо, перестиглі вишні.
Моє безсмертя вчора із гостин всевишніх,
А завтра вже… у бій під скрегіт танків…
Перетечу із вічності у вічність, буду жити.
Бездонне небо, стиглі вишні, божий світ...
Але молю тебе, мій Пане Часу й Миті,
Не допусти своє ж безсмертя пережить!
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design