Я купила літо на розпродажі
Між липких потрісканих бросквинь,
Де сонця та зливи приворожують
І кладуть до обрієвих скринь.
Де вітри єдиним рухом пальчика
В пляшку закорковує чаклун,
Де надходить ніч червоноайстрово
Та колише тишею відлунь.
Я купила літо. І куди його?
Посаджу. Нехай собі росте
Поміж полем вічним і садибою,
Звідки родом світло золоте.
- Не буває літечка озимого,
Передвереснева маячня!
- Але хто ж тоді, скажи, скажи мені,
Сонцю скриню в січні відчиня?
