******
«Страшні слова, коли вони мовчать...» (Ліна Костенко)
************************
Страшні слова,
Коли вони мовчать,
А тут тривожний біль
Від цього ---
Нерозділеним коханням,
Що загубило розуміння
Слів святого,
Яко тать,
Підкралися й всадили
Ножа в серце
Всім бажанням,
Що залишило
Мертву пустку,
Де вмерла всяка суть,
Якою обірвалася
Стежина віри,
А завтра...
Завтра б тільки не забуть,
Що зійшло сонце,
Що настали ---
Хоч якісь,
Хоча малі,
Та мої зміни ...
--------------------------------------------------------------------------
2014; France PARIS (Place Republique)
--------------------------------------------------------------------------
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design