| © Михайло Нечитайло, 15-06-2014
|
Ой ішли козаки понад лугом-лугом,
Розпрощавшись з домом, розпрощавшись з плугом,
Ой ішли козаки волю захищати,
І синів сльозами проводжала мати.
Гей, козаче, ворогів воюй,
Та з життям даремно ліпше не жартуй,
Повернись додому з того ти обозу,
Щоб повисихали материнські сльози,
Повернись додому з того ти походу,
Принеси ж ти слави нашому народу.
Ой ішли козаки яром-долиною,
Де козак весіллям марив з дівчиною,
Ой ішли козаки бити злу вражину,
Їх благословляли вірнії дружини.
Гей, козаче, ворогів воюй,
Та з життям даремно ліпше не жартуй,
Повернись додому, я тебе благаю,
Вдовиної долі жодній не бажаю,
Повернись додому з того ти походу,
Щоб проріс у вічність корінь твого роду.
Ой ішли козаки степом та гаями,
Де стежки вивчали босими ногами,
Ой ішли козаки за життя стояти,
Щоб жили щасливо діти-янголята.
Гей, козаче, ворогів воюй,
Та з життям даремно ліпше не жартуй,
Повернись додому діток колисати,
Щоб сирітське щастя їм не пізнавати,
Повернись додому з того ти походу,
Прищепи любові дітям до народу.
Ой ішли козаки через ріки-броди,
Боронить Вкраїну та ходить в походи,
Хоч було б і краще, краще набагато,
Щоб козак причину втратив воювати.
Гей, козаче, Бога попроси,
Хай дасть Україні мирнії часи,
Досить світ тобі вже кров'ю поливати,
Бо тебе ждуть дома жінка, діти й мати,
Не ходи, козаче, більше у походи,
Ліпше труд твій множить славу хай народу.
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
