Бійся, Москва, я ж бо є українець!
Я Святослава хороброго правнук.
Гніву мого жоден путін не спинить.
Б'юся за волю, борюся за правду.
Бійтесь, кремлівські брехливі собаки!
Гавкати вмієте - тільки і того.
Можете люд свій поставити раком.
Вам не зламати народу мойого!
Так, ми бандерівці! Горде наймення!
Крові козацької хлопці й дівчата.
Ти ж є, монголом зґвалтоване, меря.
Ти є загарбник. То що з тебе взяти?
Срач віковий, крах людини й свободи?
Страх, що брехня буде викрита скоро -
Це твоя суть, це усі твої біди.
Ми ж, українці, вільно говоримо!
Хвора на страх, недолуга імперіє!
Гідністю інших на смерть перелякана.
Хоч ти кричиш, але надто вже хирієш,
Здушена власними чорними лапами...
