Стомився мандрівник,
Війни криваві квіти
Потроху проросли,
Та їх отруйний сік
Не тішить вже весни
І лише сиротіють діти.
Розплющити повік
Вже комусь не зуміти,
Піймавши вічні сни ...
І тільки спокій зник.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design