Крові... хотілося крові,
Більше чомусь чим жити -
Шрами твоєї любові
Лизав у собі як собака.
Язик затерпав від смаку
Гіркого, як оцет розлитий
На оселедці в «шубі» -
Так як ти, люба, любиш…
Знову твої вже знамена
Маками в полуницях...-
Тим ти й була знаменна -
Любила тверде…і гостре:
Б’єш молотом, ріжеш сЕрпом,
Бо крові бажаєш, кровиці…
Резус змінила б, може?
…Я ж тобі не поможу.
