Прости, Боже, Україну, адже час настав,
За те, що тебе забула, вже ти покарав,
Атомом, Голодомором, морем крові й зла,
Прости ж, Боже, Україну, щоби ожила.
Прости, Боже, Україну і її людей,
Що, забувши рід і плем'я, липнуть, ніби клей,
До історії чужої, до чужих воріт,
Прости ж, Боже, Україну, як прощаєш світ.
Прости, Боже, Україні, той прийдешній день,
Де ще може гріх засісти, мов трухлявий пень,
Не втопи ти нас в неволі, щоб дістали й дна,
Прости ж, Боже, Україну, бо вона одна.
Прости, Боже, Україну, бо вона ще є,
Бо ще зовсім не розтала, хоч і розтає,
Бо ще не стекла струмками, мов сніг навесні,
Прости ж, Боже, Україну, щоб не вмерла в сні.
Прости, Боже, Україну, розбуди її,
Господи, почуй молитви, звернення мої,
Бо вкриває душу з болю суто грішний смог -
Як не буде України, то чи є й сам Бог?
