" А все-таки я Вас любила, любила, любила!
І це не минає - хіба осідає на дно.. ."
(Оксана Забужко )
А я Вас любила...
Любила, любила, любила...
Леліяла в мріях,
Голубила ніжно у снах.
Для Вас своє серце
Я, навстіж, навмисне, відкрила...
А Ви не зайшли...
Ну, хіба що, в сміливих думках.
- Ти бУла щаслива...
Щаслива, щаслива, щаслива...
І квіти весняні
ПестИли так губи твої.
- Я стала красива,
Весела, замріяна, мила...
І буду такою,
Щоб Ви усміхались мені.
А я Вас любила...
Любила, любила, любила...
Та все зрозуміла,
І більш не любитиму, ні...
А Ви й не сказали,
Що я молода і вродлива.
І, що своє щастя
Шукати з такими ж мені.
А я Вас любила...
Любила, любила, любила...
Леліяла в мріях,
Голубила ніжно у снах.
Я квітку тендітну
У сОбі тихенько ростила...
А Ви не взяли її...
Навіть в сміливих думках.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design