Згадаю я пісню про битву у місті,
Анґлійська ганчірка була років двісті,
Але підібралися люди навколо,
Зелений став прапор,
Дідівської волі!
Було це найкраще,
Що бачив тоді,
Як встали ті хлопці за
Волю Ірландії!
Один з товариства близ доків вбитим впав
За честь і за долю, як міг,він воював
В нас не було солдатів, повів лиш хлопчаків,
А парастасом став для них наш маузерів спів.
П'ємо за Патріка Пірса,і тих хто з ним загинув,
МакБрайд,МакДірмед
МакДон, і Том Кларк -
Ви бились за країну!
І слава Джеймсу Коннолі,
Бо він людей повів,
За Волю Ірландії
Кулемети нам відбив!
Один анґлійський капітан казився цілий день -
Кричав "Що за годину я розіб'ю іх в пень!"
А з маузера куля довбешку рознесла -
Душа катюги в пекло вже зразу одійшла!
Кент старий і хлопці тримались, як могли
На жаль, із півдня Дубліну анґлійці надійшли
І багацько там мерців у хакі лежало -
На Волю Ірландії даремно нападали!
П'ємо за неньку-Дублін, звільнили ми її!
І будем пам'ятати, допоки є живі,
Що Волю Ірландії
Зродили ми з крові!
