Блукають очі у пітьмі.
Когось шукають, щось глядуть.
Сто раз примарилось мені,
що десь вітри Її несуть.
З-за хащів блиснули зіниці,
У тьмяній місячній обставі.
Причинні душі та нічниці.
Під свій танок пісень співали.
Чугайстер, морок, упирі.
Із річки плинуть потерчата.
Сто раз привиділось мені,
Що йде Вона під дзвін набату.
Там десь русалка коси мила.
Там Вихор шмигає полями.
Заграла вальс нечиста сила.
Справляла досвітки ночами.
Це їх обід. Це їх година.
До третіх півнів вони грають.
Немає місця тут людині.
Та я на Неї все чекаю.
Люблю Її шалені очі.
Примарні, місячні уста.
У сяйві зоряної ночі.
Я кожен раз Її чекав.
Вже видно промені з-за краю.
Вона прийшла як обіцяла.
Сказала : "Я тебе кохаю"
Хоча й ніколи не кохала...Заказать услуги по ремонт крыши в Exte
Шеремета Олександр; 20,06,2013
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design