|
|
| Авторів: |
2685
|
| Творів: |
51024
|
| Рецензій: |
95767
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 38242, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.141.244.201') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Містерія
|
|
|
| © Шеремета Олександр, 08-04-2014
|
У селах довкола, Кишенею зветься
Мілинна й смердюча заплава.
Дух смерті ходить, хвилями в'ється
Там сотні вояк життя свої склали.
Блакитні вогні у сивім тумані,
Ледь-видно довкола лелітять.
Літають, шмигають, над ряскою марять,
По смерті запалені св̀ічки.
Лежать бідолахи укриванні тванню,
На небо безхмарне заклякло глядуть.
Їх вже не чекають дружини кохані.
Не просять у Бога мужів повернуть.
Летить над Кишенею зляканий крук,
Сполошено каркає, світ проклинає.
Усуціль довкола розносить він гук:
«Утопленик в скойках, з води виринає!»
У тій стороні, де жаріє заграва.
Змарніла красуня, з іменням Марічка.
Край берега, любого досі чекала.
Та вже нетерпець їй, віддал̀ася річці.
Несла течія молоденьку дівчину.
Безжально камінням її протягла.
Розбіглися води по всі драгов̀ині
Де крук доленосно у небі карчав.
Підвівся на ноги полеглий вояка
З грудей вирвав серце і тихо побрів
Не дав твані тіла свого неборака
А йшов до Марічки, ішов, бо любив.
Летить над Кишенею зляканий крук,
Сполошено каркає, світ проклинає.
Усуціль довкола розносить він гук:
«Кишенею дівчина мертва блукає!»
Здійнявся заплавою вітер легенький.
Розвіяв туман напучливий, сивий.
Несе ратоборець коханій серденько.
Побачив Марічку, назустріч їй лине.
І встрілись тоді два серця стражд̀енних.
Блакитні вогні довкола кружляли.
Покійних людей коханням натхненних.
Блакитні вогні після смерті з’єднали
Летить над Кишенею зляканий крук,
Сполошено каркає, світ проклинає.
Усуціль довкола розносить він гук:
«В Кишені воскресло змертвіле кохання!»
Шеремета Олександр, Київ, 2013 рік
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
