|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51622
|
| Рецензій: |
96045
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 38240, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.219.131.216') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Михайло Нечитайло, 08-04-2014
|
Горів цвіт нації у крові
Серед майданів і багать,
Бо покидьки в державі знову
Хотіли владу "удержать".
Братове, важко та посмію
Сказати: царствуючий пан
Хотів нас трахнуть, як повію,
Ми що, не нація, бур'ян?
Братове, знаймо, цар до скону
За свій триматиметься знак,
Як ми його не пхнемо з трону,
Його всіх вибивши собак.
Нема у нації дороги
Окрім одної - через кров,
Якщо в намісниках у Бога
Цар раптом сам себе знайшов.
Нема у нації надії,
Окрім як перти власний хрест,
Якщо у неї вкрали мрії
Ті, в котрих вкрали власну честь.
Нема у нації здоров'я,
Вона без серця, без душі,
Як світ, окреслений з любов'ю,
Без бою в руки здасть чужі.
Весни у нації немає,
Не буде квіту і обнов,
Як шлях до неї не здолає,
Пройшовши навіть через кров.
Проливши власну й навіть братську,
Бо війни істина снує -
Як в унітаз не злити царську,
То нашу цар туди зіллє.
Нема у нації і крові,
Як перелита їй чужа,
Якщо не цвіт в її основі,
А покидьків гнила душа.
Горів цвіт нації у крові
Серед майданів і незгод,
Щоб новий цвіт плекав з любові
До України наш народ.
Щоб виростав цвіт той з любові,
Що Україну вознесе,
Не все вирощується з крові,
Але буває, що й усе.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
