| © Михайло Нечитайло, 02-04-2014
|
Не ображайся, музика образи
Пуста, як скрипки звук без скрипаля,
Не ображайся, а пробач одразу,
І обіцяю - не ображусь я.
Не перейди, коли, як зжата нива,
Я в осінь тихо простелю стерню,
Не перейди, а прихились журливо,
Тебе я словом, небом обійму.
Не загубися серед листопаду,
Коли у зиму входять ясени,
Не загубися, а візьми розраду
І нею серце ніжно огорни.
Не припадай до шкарубкої змови
Чужих очей з недоброї сльози,
Не припадай, а повернись в розмову
Ще до тієї першої грози.
Не відвернись, коли до чашки кави
Впаде нахабно крапля дощова,
Не відвернись, коли прийде лукавий
І зігне душі, наче то трава.
Не затулись від того небокраю,
Звідкіль, буває, гупають громи,
Не затулись, бо я однак впізнаю,
Заплаче серце, як не разом ми.
Не ображайся, музика образи
Пуста, як скрипки звук без скрипаля,
Не ображайся, а пробач одразу,
І пробачатись буду довго я.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
