Верхи на вороні – у чорному, наче ніч, плащі
мчатиме понад містами і лініями автотрас
жінка, котрої іменем себе нарекли дощі.
Котрої давно не вистачало посеред нас.
У неї багато облич і не всі викликають страх.
Коли вона танцює під музику гуцульських флояр,
ти розумієш:
ця жінка – однокровна твоя сестра,
і заздриш її умінню тримати удар,
писати вірші, колисати в пелені чужих дітей…
Проросла в міфологію історія її життя.
Втім, усе це не важить нічого, як і те,
що навчені плазувати – часом таки летять.
Питання в тому, чи готова ти вивчити свій урок?
Адже це доволі непросто – бути жінкою понад тим.
Що ж… коли в твої двері постукає озброєне вогнеметом Добро,
присягнися йому на вірність – усім святим.
