По землі вдаряють краплини роси
вони залишили спокій, незалежну країну
як ти міг, не прощаючись, просто піти
ти любив нас усіх, та найбільше Вкраїну
вітер грає над попелом і, зникаючи, рветься в будинок
нам трохи за вісімнадцять
хай небо тобі подарує спочинок
якого тут ти не побачив
білі янголи ходять з нами й торкають руками
вдів, матерів, маленьких сиріт
наша пам'ять нестиме цю чашу віками оббиваючи кожен поріг, від воріт до воріт
вони лежали там, де сніг
я захищав їх, та не зберіг
все, що мали бійці - зброя в руках
все, що мали герої - сміливість
в серцях
