Я сам би пішов, бо набридло
Стояти опудалом, посміховиськом,
Ідолом жадаючих жертвоприношення,
Знаком оклику після висновку,
Що всі мої постулати хибні.
Я би сам би втік
Від юрби пролетарів
Розгнівано-розчарованих
Кудись на острів Утопію
Чи в колгосп імені Марса і Енгельса
Служити атлантом в свинарнику.
Я би сам пішов –
Не пішов би – побіг
У Швейцарію
З цієї країни дурнів,
Але ноги примерзли –
Примерзли намертво,
Приклеїлись отим місивом
Червоно-бурого кольору,
Що назбиралось у підвалах
Тюрем –
Там, де всіх незгодних
З моїм вченням однаковості
Розстрілювали.
Тому підпиляйте
Мій постамент запереченням.
Буду кататися
З годиннико-шоколадної Швейцарії
До холодно-болотної Фінляндії
На металевому брудному потязі.
Відпустіть мене в історію…
