Жито та Небо.
Слово та вольная воля.
Жити, як треба,
дбати домівку і поле,
чисту криницю,
плекати і доньку, і сина,
най проясниться
доля твоя, Україно!
Нам не затьмарять
обрію чорнії круки,
хижії руки,
що знов гекатомбою марять.
З кляку, з абсурду,
крізь жах, крізь гіркоту полину,
срібнії сурми збудять мою Батьківщину.
З попелу, з виру,
з повені, з трусу та зливи,
звуть Володимир,
Тарас та безсмертні заспіви.
Кращая роля
чекає. Нас кличуть до себе
Слово та вольная воля,
Жито та Небо.
