1
вже до литок прилипли вуста трав’яного бога
нетривкою чомусь видається його загадковість
до прозріння сумно
до єгипетських ран далеко
а ми йдемо
невігласи
через провалля часу
кожен тримає по мідній гривні
(раптом трапиться храм по дорозі
купити свічку і поставити за… )
несвяткова врочистість
притаманна лише посвяченим
сік густої трави наче мед вересневий з-під Канева
до єгипетських ран зарано
до своїх так близько
аж вкривається пилом сотні разів переходжена стежка
і ти мимоволі починаєш звикати
до себе
в дорозі
2
- помаранчі з Єгипту! перестиглі і… вкриті ранами
ринок прокинувся рано щоб заснути до першої зірки
християнам сьогодні не личить стовбичити так базарно
сонце місити в бруднющій зі снігу каші
і вигукувати: - помаранчі з Єгипту! – мед з-під Канева!
бо сьогодні народиться син християнського бога
натомість
треба дмухати у середину себе
у середині себе махати ганчіркою
для витирання фруктів
може зірка різдвяна виходить насправді звідти
3
до литок прилипли вуста трав’яного бога
не зупинитися це ще не значить не стати собою
гривню можна сміливо жбурляти в провалля
все-одно повертатися а по дорозі немає храмів
теплий сон це коли залізаєш під апельсинову ковдру
і стаєш в ній бджолою
на добраніч тобі Єгипте
я дійду
от побачиш
до Канева
