Як виклик нікчемній мені,
Дарунок – чужої долі…
Безсонні ночі на дні,
Спросоння життя мимоволі.
Ти любиш скляні бокали…
Ти мрієш про повну пляшку…
А чи тебе наливали?...
Тобою напитися важко.
Тобою - зовсім неможливо…
Тебе обміняю… на біль,
І буде уже не важлива,
Палюча текіла і сіль…
І буде зовсім вже до біса,
Холодність п’янкого вина…
Мене чи себе боїшся?
З тобою - лише до дна!
21.03.11.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design