Колись давно у грудях серце мліло,
колись давно.
Колись давно надіїї відшуміли,
немов вино.
Колись давно тепло тривало довго,
колись давно.
Колись давно гойдали хвилі човен
байдужим сном.
Колись давно... А, може, ще не пізно?
Де час кипить?
Кому тепер потрібні ми нарізно?
Кого винить?
Самотній місяць п'є нечутно
вологу крон...
Колись давно я, пам'ятаю, чула
свій телефон.
Колись давно...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design