Kостасе, Костасе, нині немає зими,
нині прозора, яснá на друзки розбивається крига,
нам би на кригу лягти ліктями і грудьми,
нам би лягти і у просинь глядіти і дихати тихо
Костасе, Костасе, нині прийшла зима,
ранок поріс самотою, твердою, як листя мирта,
ось зеленавий місток, ось вже його нема,
ось вже нема берегів, ані весел, ні гирла
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design