Ти не повіриш,
Але я колись писав вірші
Римував усілякий треш
Кров-любов, очі-ночі, час-нас
І тому подібне
Що дивно,
Моїм колишнім подругам
Ті вірші подобалися
Це свідчить про те,
Що вони зовсім нічого не тямили в поезії
Або їм подобався я
Та з роками
Мені стало зрозуміло
Що для того аби вкласти когось в ліжко
Потрібні не вірші,
А набагато банальніші речі
Не буду їх перераховувати
А коли хочеться познущатися
Над партнеркою
Можна ж почитати щось із раннього
Насправді
Щоб писати поезію
Потрібно мати здорове серце
А це не про мене
Нещодавно ходив до знайомого лікаря
Кажу – серце болить
Робив кардіограму
Кепські справи каже він
Он у того пацієнта
Котрого повезли по коридору
Накритого з головою простирадлом
Кардіограма була значно краща.
Тому – який висновок?
Гроші в пенсійний фонд
Можеш не переказувати
Тобі вони не знадобляться.
А якщо серйозно
Кидай пити (навіть каву), курити,
Писати вірші.
От я і вирішив почати хоча б з чогось
Тепер віршів не пишу.
Хоча іноді тягне
Щось таке про любов
Заримувати
Як в старі добрі часи.
