Скосивши нарешті всі зорі під ранок,
повісила Нічка серп Місяця на вісь земну.
Та поки Сонце протирало очі росою,
зірвав Вітер замок з Небесної Брами.
І розбіглися хмари з полону..
Заламало руки в розпуці Небо:
"Ну що їм, нещасним, на волі треба?"..
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design