у рожевих тонах
на причілку струни
наче музики птах
наче вісник весни
зазвучала у сні
щоб ніхто не почув
й запалила в мені
непогасну свічу
і торкалась душі
що завмерла була
та від сили свічі
знов на світ ожила
з нотних знаків вогонь
плів високу іскру
«сі» мажорний бемоль
й три октави напруг
із свічі капав віск
в безкінечний політ
і мелодії ліс
огортав цілий світ
огортали мій сон
звуки ніжноживі
і звучали вальсом
у моїй голові
пульс у такт відбивав
раз-два-три раз-два-три
і у далеч кричав
повтори повтори
над
світанком
не
висни
на
причілку
струни
не
тікай
моя
Пісне
повертай
в
мої
сни
