Росла тендітною. Була незаймана
Струнка берізонька весною ранньою.
Росою чистою щодня вмивалася.
До сонця ніжно так завжди всміхалася.
Його кохаючи, про щастя марила.
На жаль, в обіймах хмар воно було...
І лиш дощі та ще туман
Ледь крадькома обнімали їй стан,
Чесав їй коси вітерець,
Шептав про зустріч.
А хай йому грець.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design