Середина місяця - сивина
розбіглася по скронях вечора.
На дні скляної кулі,
що є сном чи передсонням,
квітує надостання зірка,
і здалеку помітно її
близьку, незапобіжну зніченість,
крихку іронію у сріблі трав.
Уважне око дивиться у морок,
склосонно жевріє
у паморозь небес;
в порожній колбі холоду
- сльоза.
