Невіддільні парадоксальні вчинки
Бувають пришелепкуваті й комічні.
У нас – переважно ВКРАЙ пришелепкуваті
Й мінусові кармічно.
Я люблю сильних суперників і тому не зливаю їх,
А таких нині двоє – правляча партія та моє нещастя.
Граємо ми в щось незвичне: «шахи плюс морський бій»,
Тобто мене знаходять і ранять, обидва і одночасно.
Наприклад, студентів (неначе свиту) женуть по сіно й воду
На антифашистський мітинг,
Влаштований терористами нашого народу.
Там студенти ганьбляться тричі: за себе, країну й вуз,
«Найгнидніше за останній», – говорить дехто.
А втім, це єдина ганьба – підказує певний глузд –
Єдина ганьба, але з потрійним ефектом.
Інша річ, коли ранить одна людина,
Коли шаха на абордаж – мовчанням.
Коли знаєш,
ТЕБЕ ЗНОВ КИНУЛИ Й НЕ РАЗ ЩЕ КИНУТЬ!!!
Знаєш і пробачаєш.
Галю, будь ласка, вийди;
Дай-но води напитися, бо я знов напився;
Дай мені, Галю! – і я тоді
барвінком у ніг стелитимусь.
І коли з мого короля спадають останні браслети,
І коли мої кораблі обливають паливом,
Відчуття таке, коли наголос все ж дублетний,
А ти рвав гортань, що єдина вимова правильна.
Я залізу куди повище,
Я залізу туди, де тиша,
Де не вітер мене колише,
А вода лише.
Я подихаю зайве коло,
Напою кораблі та коней
І посуну на перегони,
