Марево…
Туманом розійшлося марево,
Що осінь перейшла у весну.
Мене ж то полонило заживо
І на душі так стало лесно.
І всі вагання відійшли,
На волю вихід віднайшли
Емоції, і серце заговорить чесно.
Марево…
Димом розійшлося марево,
Немов горить вільна оселя.
За вітром мчалось гарево
І скрізь вогонь, пекельна скеля.
І скрізь чуть крики і зітхання,
На долю тяжку нарікання.
І серед люду не знаю де я.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design