Скажіть мені, я прошу вас, скажіть!
Про це мені мовчати вже несила!
Ви чули, як Вкраїна голосила,
Коли синам її ламали крила,
Скажіть про це мені ви, не мовчіть!
Ви чули її стогін хоч би раз,
Тяжкий той стогін, що стерпіть несила?
Де тих синів понищених могили?
Тягти з Вкраїни доки будуть жили
І скільки буде чути люте: «Фас!»?
Скажіть мені, я прошу вас, скажіть!
В багні захланнім скільки будем спати?
Ви чуєте, як плаче ненька-мати?
Чи не пора нам плечі розправляти?
Прокиньтеся! Я прошу вас, не спіть!
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design