Вигинає мороз підкови,
Сріблом сяють вони в снігах.
Я підгледіла це випадково,
Наяву – не в солодких снах.
Білий кінь приміря підкови.
Може, місяць його підкує?
А весела зоря вечорова
Вже сопілочку дістає.
Буде грати всю ніч сонати,
Я до ранку не буду спать.
Буде слухать їх Божа Мати,
Нишком слізоньки утирать.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design