Снігами все позамітало:
Дороги, пам’ять і сади…
Лиш незабутні очі мами
У душу дивляться завжди.
Снігами все позамітало…
Всі болі, радощі, жалі…
Але печуть у серці жалом
Пусті хатини у селі.
По вулицях гуляє вітер,
І бур’яни, немов ліси.
Це ти, вітриську, стріху видер?
Мовчи, мовчи… Не голоси!
Снігами все позамітало…
Лиш очі мами – два вогні.
Не вирвати із серця жало!
Повік не вирвати мені!
Снігами все позамітало…
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design