Самотній Він , один однісінький на цілий світ,
Всіма покинутий та усіма забутий .
В Його саду, росте лише колючий дріт,
Яким Він був до дерева прикутий.
Залишившись один , в чотирьох холодних стінах.
Холодних, темних та німих,
Він співає джаз і в Його співах,
Зникає похіть, ненависть, зникає гріх
І навіть смерть, від Нього відступає.
Коли Він доторкається, до білих клавіш чорного роялю,
Коли в Його очах, багато так любові й жалю,
Коли ніхто не йде до Нього але Він чекає.
Він день і ніч стоїть на варті й захищає,
Усіх зневірених, знедолених, слабких,
Страждаючи, заради них.
Цей хлопець, що пісні співає.
