Це біль, спустошення, це гнів.
Ти біль мені словами причиняєш.
Так важко дихати, і серце завмирає.
Ти на розпутті…і що робити далі ти не знаєш.
Я злюсь, і я люблю,
Я плачу і радію.
Ти ж знаєш, – я для тебе лиш живу,
І без тебе далі жити не зумію.
Я так боюся втратити
Те відчуття СЕБЕ, якому ТИ навчив…
Ти в моєму серці поселив оту мізерну крихітку надії,
І ось тоді мій світ ожив!
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design