Він закохався в неї,
Як те мале дитя.
Пробувши з нею день,
Захотів прожити життя.
Він закохався безтямно,
Не стримавши емоцій своїх;
Вона відповіла взаємністю –
І світ народився для них.
Вони такі щасливі
У полум’ї кохання.
Чи вічність це триватиме,
Чи тільки до світання?
Та їх це не хвилює,
Бо доля їх звела
І ці хвилини щастя
Від серця їм дала.
Я заздрю їм трішечки,
Але й радію за них;
Можливо, і я закохаюся:
Кохання - це ж радість для всіх.
