Я так давно не бачив снів
Тих незабутніх чистих як її білизна
Тих мелодійних як дівочий спів
Мені не сняться сни пробач Вітчизно
Я не солдат тепер без сновидінь
Спонтанних тих як куля в скроню
Тіла невбитих ворогів я заховав у тінь
А ті серця що бились стиснув у долоні
Та сни мені не сняться й досі
Я втратив їх йдучи не вірним шляхом
Як краплі дощу зникли у її волоссі
Зникну і я мов той бідолаха
Якого вразила стріла самотності
І запах смороду гнилої смерти
Та це фігня лише відносності
Я й досі залишаюсь впертий
