дешевий попіл її цигарки
моєму носу не до вподоби.
не я спиняла тебе, циганко,
це ти спинила – і правду в лоба.
І кажеш так, ніби вже збулося:
хатинка, сад на високогір’ї.
і буде в нього руде волосся,
і будуть звати його сергієм
а скоро літо. і я вже мати.
(рясних черешень глибокі хащі)
та буде ранок. і будуть гнати
з нічних вокзалів
мене, пропащу.
