|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51619
|
| Рецензій: |
96041
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 36674, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.117.71.213') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Володимир Олівець, 24-09-2013
|
Ллються асфальтом потоки
Вже котрий день підряд,
В земельки купа мороки—
НІяк тільки прийнять.
Дороги повні по вінця,
Змокли вкрай хідники,
Дати би чорту червінця,
Щоб відігнав хмарки.
Та припиняється злива
Тільки меншим дощем,
Плавать корисно й красиво,
Як наїдатись борщем.
Все заливає водою,
Змокли крила машин
І заблищали лускою,
Ніби плавці рибин.
Але терпіння безмежне—
40 весняних днів,
Коли Бог небо розверзнув,
Ной у човні терпів.
Ще 150 днів проплавав
Вище самих Карпат,
Допоки в Господню славу
Вийшов на Арарат.
Тож що нам ще нарікати,—
Дощ мине все одно,
Не варто сумним ставати,
В чарці шукати дно.
Дуже погана погода—
Вигадка злих людей,
Нам благо дарує природа,
Ми ж не тямим ідей.
Вчімось радіти волозі,
Не сквернімо слівця,
Не лиймо даремно сльози,
Тішмо Бога-Отця!
Терпіння дасть нагороду—
Жовто-гарячий стан,
Господь перекриє воду,
Зменшить опадів план!
Поки ж довкола калюжно,
Зрошуймо дно душі,
Живімо щасливо й дружно
І пишімо вірші!
Бо головне—це погода
В надрах власних голів,
Там справжня краса і врода,
Хто б що не говорив!
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
