Так, я Івана Низового
Ціную з вилитих рядків.
Для мене вони, як дорога
Над якою спів солов’їв...
Кожний рядочок, кожне слово
Оточені мудрістю знань.
Краса української мови
Була силою спілкувань...
Я впевнений, що Іван нині
Пише поеми для святих.
В раю, присівши при калині
Він про любов нашу і гріх...
Пише, говорить, що чув й бачив,
Коли жив з нами на землі.
Бува сміється, бува й плаче
Коли не збагнуть слів святі.
Наші святі тепер читають
Те, що за життя писав Він,
Бо там у небі не всі знають,
Яких Україна жде змін.
Івани Низовий і Франко
Може присіли десь, в раю
В своїх чудових вишиванках
І дають святим інтерв’ю.
Може у небесних газетах
На перших сторінках їх двох...
Може українських ПОЕТІВ
На чай попросить сам Петро...
09.09.2013р.
