північні вітри воєводи нестримної осені
вриваються в душу тепло крадучи хоч кричи
а ти по землі досі ходиш ногами босими
промінчики сонця в очах мені несучи
збираючи щедрі сливові дари спілі яблука
пропахнулись ними ми аж соловіє в очах
чекають дощів по лісах вже гриби і равлики
їм осінь несе повні хмари у своїх цебрах
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design