Розчахнувся тілом курган,
Розлетівся птахами землі.
Звівсь з кургана кінь яр-буян,
А на ньому вершник в сідлі,
Придивляюсь:"Невже наш Богдан?
Та який, Боже ж, він молодий!"
Налітає зі сходу буран
Закривавлений, гнівний та злий.
Повстають за верхівцем у слід
Молодії вої- мов шаблюки,
Розтинають надвоє весь світ
До звитяги їх закличні гуки.
Вояки ті із різних часів,
Те показує одяг і зброя,
Та готові піднятись усі
За свою Україну до бою...
-
Раптом,чую із пісні слова:
"Тан кривавий... Червона калина...",
Я забути сьогодні могла -
Незалежність святкує країна.
