Без слів, без днів, без почуттів
Це дивні рими моїх снів
Писати, плакати, втекти
А потім полум’ям зійти..
На свій престол із забуття
Де досі жевріє життя..
Троянди, світло, Браво, Біс
Все замішалось..наче тісто
Тверезо думати ніяк
Лиш на руці таємний знак
А може просто божевілля
Як наслідок цього свавілля….
Надто заплутаний сюжет
Все хоче вирватись з тенет..
Із теплих рук холодних вуст
Туди, звідкіль не повернутись
Кричати, бити руки в кров
А далі все лишити знов..
Ось він.. престол із забуття
Де досі жевріє життя..
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design