Люди ідуть вперед і вгору,
У кожного повна голова справ і немає грошей,
Тільки надії, що все в майбутньому буде краще.
Люди сміються і танцюють як ляльки на линвах,
Люди пихаті,
Люди крилаті –
Усі занадто важливі.
Усі дуже прекрасні,
Усі надзвичайно живі.
Люди неймовірно крихкі,
Кришталеві янголята.
Люди величні,
Люди підлі.
Настільки злі,
Що неймовірно добрі.
Люди не мають нічого,
Люди мають усе,
Абсолютно вічні,
Безмежно-безкінечні.
Настільки егоїстичні,
Що їм завжди потрібен Бог,
Який би їм співчував,
Настільки безпомічні,
Що їм потрібен Бог,
Який би їм допомагав.
Люди розмокають під дощем,
Розсипаються словами,
Ненавистю і криком,
Проростають деревами і квітами,
Розлітаються птахами і копійками.
