"Відьма"- шепочуться люди в селі.
"Вііідьма"-шепочуть дерева ласкаво.
Вже скоро горітиме відьма в вогні,
До неба полине в багровій заграві.
Та зараз по літу іде навпростець,
Вклоняється птАхам,вітається з травами.
Полин і любисток,ромашка й чебрець
Під ноги їй стеляться букетами славними.
І квіти збирає вона по одній,
І кожну оплакує болями тихими.
По стежці легенько ступає тій,
Комах обминаючи ногами збитими.
А потім під дубом сяде спочити,
така знеможена від тої жалості.
І Бога подумки буде просити,
Щоб послав у Світ побільше радості.
...
"Відьма"-шепочуться люди в селі.
"Вііiдьма"-шепочуть дерева ласкаво.
