Я українка! якій нема куди втікати,
Чи яйця падають на президентів,
Чи ревуть гармати,
Чи йде громити міліцейський відділок юрба,
Я тут! у мене України іншої нема.
Мені не легко,й мова тут чужа,
Й у Львів мене із рідних степів гонять,
Образами зарізать без ножа
Ординці й яничари вправно можуть.
Та українка я! й моя Свята Земля
Просторами мого єства торкнеться,
Від дотику того шалено серце б'ється
Й забути не дозволить ні на мить-
Що українка я! й мій рідний край болить.
Мій РAЙ болить! він заклика до бою,
Дістати заіржавілу вже зброю
І землю розболілу боронить.
Бо ж УКРАЇНЦІ МИ! наш край до нас сурмить.
