Я - країна, звільни мене, Боже!
я вмираю, кидаюсь до огорожі.
Мій метраж два на два і не чує мої слова
ніхто, хоч і чує кожен.
Я - країна, я - твоя вічна мати.
Я - людина, я - зброя. Я - з корню зрізане свято,
я скидаю корону, все - тільки хай мене хтось віднесе
туди, де ламають грати.
Де до крові стискають пальці,
щоб померти й не чути овацій.
Чорна я, грішна я - я країна твоя.
Храни мене, мій Горацій.
