Там, де вже прозора вічність,
Знай, з прапорами любові
Стоять втомлені герої.
Нині в них молитва - зброя.
Молять Бога в рідній мові
За усі роки трагічні.
Нема орденів з тризубом.
На гробах хрестів немає.
Грудь їх кулями прошита.
Їхнє тіло кров’ю мите
Десь у лісі спочиває
Під старим гіллястим дубом.
І нам годиться там бути,
Де кружляє душа й слава,
Щоб дати належну шану.
Бог захоче, вони стануть,
Щоб захищати державу
Від нових, глянь, баламутів...
03.07.2013р.
