навіть важко повірити
що ми були молодими
не те що тепер
і наша шкіра була зовсім тоненькою
крізь неї виднілися капіляри -
мов синюваті лінії
у шкільному зошиті
що весь світ був простою дворнягою
щодень зустрічав нас біля порогу після уроків
і ми хотіли забрати його собі
та згодом його забрав якийсь невідомий -
дав кличку
і навчив стрибати на "фас!"
на нас
саме тому ми прокидаємося серед ночі
підпалюємо свічки телеекранів
в їхньому теплому полум'ї
пізнаємо в обличчя
людей і міста
а вранці сміливо скидаємо
яєчню з пательні
наш собака виріс в чужого господаря
наші матері перестали кохатися з чоловіками
і глянувши зараз на них
легко віриш у непорочне зачаття
десь далеко стоять міста
з білими кам'яними хатами
розсипаними вдовж берегів океану
ніби яйця гігантських морських птахів
всередині кожної хати - легенда про капітана
і в кожної зачин словами:
"Молодий-красивий..."
