У нашого Омелечка
Невеличка сімеєчка:
Тільки він та вона,
Та старий, та стара,
Та ще дівка в намисті,
Та дві ляльки в колисці…
Українська народна пісня
НЕВЕСЕЛА БАЙКА
У нашого Омелечка
була дружна сімеєчка:
був і Він, і Вона, і Старий, і Стара,
була й Дівка в намисті,
була й Лялька в колисці.
Так Він жив-поживав –
не тужив, а співав,
дбав собі – і на стіл, і в комору.
Та хотілось сповна,
Як не день – то до дна,
щоб веселощів, любощів – море!
І не зчувсь, як старі відлетіли, мов птах,
вже не вернеш, щоб в ноги вклонятись,
в Дівки своя сім’я десь в далеких містах,
Лялька світ подалась підкоряти.
А Вона все терпіла, збирала в кулак,
все годила та гоїла рани.
А тоді раптом зникла з очей, тихо так,
Розчинилась в осіннім тумані.
І сидить наш Омелечко, думу гада,
Сам, як вовк, у залізній облозі.
Пустка скрізь, тільки Старість з кутків вигляда,
та Самотність стоїть на порозі…
----
Знову пісня співа – всі щасливі у ній.
А в житті, бачте, всяке буває:
що снігами покрив, спробуй-но відігрій,
що в душі наскладав – те і маєш.
2013
