коли тривожні думки
заполонять усе єство моє
і прокрадуться всередину мене
як вороже військо крізь стіни фортеці
і від лихих загарбників нікуди буде подітись
я сяду писати вірш
у якому не потрібно буде думати над римами
ритмом
взагалі не потрібно думати
а можна писати все
що прийде у голову
та побіжить синапсами
крізь тремтячі нейрони
до кінчиків пальців
на клавіші клавіатури
у символи СУЛМу
ще ніяк не названого Документа1
як тільки назва з'явиться у голові
я обов’язково напишу її
вище першого рядка
і
викладу текст на сайті
де читачі мають смак
до модернового постмодерну
і щось про нього скажуть
а може і ні
але точно подумають
звісно якщо прочитають
про текст
про автора
про себе
про будь-кого
про будь-що
але
щось таке
чого
ані я
ані навіть вони
не кажучи вже про всіх інших
не в силі зрозуміти
і це означатиме
що я і справді написав
справжнісінький модерністський
постмодерн
хоча й досі не знаю
що ж це таке
